personal website
Повернути Донбас можливо, але є лише один шлях - Кравчук

Пройшов рівно рік після інавгурації президента України Володимира Зеленського. У інтерв’ю Радіо НВ перший український президент Леонід Кравчук дав оцінку дебютному року правління шостого глави держави.

— Як би ви оцінили цей перший рік шостого президента України?

— Я думаю, перше, що потрібно сказати, що на початку каденції в Зеленського була дуже складна ситуація, його бойкотувала стара влада. Вони робили все для того, щоб ініціативи Зеленського не були впроваджені в життя.

Після інавгурації й обрання нової Верховної Ради почався процес змін. Була прийнята і зараз приймається дуже велика кількість рішень, законів, проекти є в перспективі, які ставлять завдання змінити життя, зробити життя не таким, як воно було до цього, а за європейськими стандартами. І це робиться.

Далі друге — з січня місяця до кризи, яка була, додався ще й коронавірус. Таким чином, цей рік для Зеленського був не просто суб’єктивно важким, а й об’єктивно. Тобто на початку була блокада його спроб змінити ситуацію, а зараз ще на кризу навалився й коронавірус, що є дуже серйозним випробуванням для України. Таким чином, говорити про рік Зеленського, не враховуючи всіх обставин, було би просто несправедливо.

— Добре. Це зовнішні обставини. Але якщо відштовхнутися конкретно від того, що ми побачили у цей перший рік, що змінилося за каденції Зеленського?

— Життя починає змінюватися, обстановка, ситуація, атмосфера стала зовсім іншою. Ми вже не бачимо корупції у вищих ешелонах влади. Ми точно знаємо, що сам президент не має ніякого відношення до будь-яких корупційних схем. І це важливо. Ми, в решті решт, перестали говорити, що «риба гниє з голови». Це перше.

Друге, Зеленський виглядає не як вождь і вчитель, а як просто нормальна людина, якою повинно бути в цивілізованому світі. Тому що до нього президенти ходили дуже надутими, дуже демонстрували, що вони все можуть, все знають і помилок не допускають. Тому така обстановка десь була близька до «вождізму».

Зараз людина проста і не допускає ніяких цих перекосів, щоб виокремитись від суспільства. Тобто він, як і всі люди, живе в суспільстві, яке є ще не повністю демократичне. Ми тільки робимо великі важливі кроки, але перетворень ще треба зробити чимало, і він робить це разом з народом.

— Як ви вважаєте, Зеленський виконує свої обіцянки?

— Зеленський приймає дуже активну участь, щоб виконати свої зобов’язання щодо миру на Донбасі. Зрозуміло, що тут є і позитиви, і негативи. Позитиви — це те, що робляться спроби і залучають до цих спроб європейські країни, наших партнерів. Скажімо, зустріч в Парижі, нормандський формат і т.д. Воно починає діяти. Є спроби, зміст і характер роботи мінської групи. Кроки певні робляться. Обмін полоненими.

— А що не вдається шостому президенту?

— Немає кадрової системи, немає відповідної лавки кадрів, дуже незначна кількість людей. Вони є, але немає системи знаходження, виховання, навчання людей відповідно до посад. Тому немає системи кадрової роботи. І наступне — дуже поганий контроль за виконанням рішень.

Якщо ми не наладимо, держава не наладить контроль і відповідальність, то це вже анархія. Скажімо, мер Черкас заявляє, що він не буде виконувати рішень уряду щодо коронавірусу. Як це? Він може приїхати або поставити питання, що там є вже створені умови, і йому потрібно надати відповідні повноваження. Але самому робити те, що хоче мер… і розмови зараз про партію мерів, я вважаю це несерйозним.

— Ви могли би оцінити, чи вдається Зеленському втілювати те, що не вдалося втілити президентам у 90-х роках?

— Коли я був, був Кучма, Україна тільки-но «вилупилася» із Радянського Союзу, як пташка з яйця вилупилася. І було більше ознак старого, ніж паростків нового. Тому треба було діяти дуже обережно, і ми не могли залучити всіх і вся до тих перетворень, які заплановані.

Зараз хоч і складно, і є війна, є анексія Криму, є втрата деяких територій, хоч і тимчасова, але вже є держава, влада сформована і вона має працювати. Й Україну, в решті решт, починають розуміти як державу. Тоді ще на неї дивилися як на частину Радянського Союзу, а зараз вже і Європа, і не тільки Європа, бачать, що Україна — це держава.

— А які би поради ви дали шостому президенту?

— Що, на мою думку, потрібно побажати Зеленському? Опозиція є, і це знак демократії. Ми не можемо сперечатися, чи потрібна опозиція, чи не потрібна, вона є. І вона буде критикувати і критикує. Зеленський має поважати опозицію, має слухати опозицію, але робити те, що він запланував.

Запланував боротьбу з корупцією, що би там не говорили, має бути боротьба. Запланував відповідальність корупціонерів — має бути відповідальність, тому що це було обіцяно українському народові на виборах і до виборів. Запланував перетворення економічної реформи — їх треба робити і не дискутувати з опозицією. Там є спікери, хай дискутують, а президент, уряд, Верховна Рада — більшість мають робити свою справу. Це перше.

Цього поки що я так серйозно не бачу. Чогось ми киваємо весь час. Влада дуже часто реагує на опозиційні заяви. Їх треба брати до уваги, використовувати розумно, використовувати те, що є реальним, але це ж не обов’язково прислухатись до кожного слова.

Редактор: Діана Ковальова

Радіо НВ

Last news:

Comments:

Interview: