personal website
Про національну ідею

Гадаю, що напередодні нашого свята – 28-ї річниці Незалежності України варто подумати, поговорити про національну ідею – велику мету, яку ставить перед собою нація, народ!

Що таке національна ідея? Як я розумію цю проблему? Тема ця надзвичайно актуальна, бо визначає суть, рушійні сили руху вперед нації, спроби будівництва держави, яка б служила людям.

І невипадково питання про зміст національної ідеї виникло відразу після здобуття Україною Незалежності. Хоч ще й до цього часу тема залишається нез’ясованою, ідея не сформованою.

Це пов’язано з тим, що політична еліта виявилася нездатною осмислити суть та значення національної ідеї, запропонувати її основоположні принципи.

Слід враховувати і те, що український народ, вийшовши із радянсько-партійної системи був неготовий сприйняти значення та силу націдеї.

Сьогодні, коли відкрився новий етап будівництва держави завдяки історичній волі українського народу 21 квітня та 21 липня ц. р. тема націдеї, на мою думку, набула особливого значення.

В цьому зв’язку вітаю ініціаторів обговорення книги «Трансформація української національної ідеї» (упорядник Олександр Доній), що вийшла днями і презентована в Українському домі.

Буде добре, якщо і в суспільстві розпочнеться дискусія з цього питання.

Запрошую всіх бажаючих долучитися і висловити своє бачення проблеми на моїй сторінці у фейсбуці.

Спробую сформулювати цю проблему, щоб розпочати диспут.

Національна ідея – це будівництво багатого національного життя на принципах свободи і демократії, це омріяне віками прагнення народу до щастя. З урахуванням української ментальності, української душі, особливостей формування української нації, українська національна ідея має означати:

– рівні умови для кожної людини – громадянина України – незалежно від етнічного походження, віросповідання;
– кожний визнає цінність свободи вибору, враховує конкретну реальність та значення прав людини для пошуку шляхів розбудови регіону, міста, області, всієї України;
– кожний вимагає від тих, хто одержав мандат від народу служити йому, служити своїй країні, захищати її, створювати умови для гідного життя, діяти відповідально, справедливо та рішуче, діяти дотримуючись вимог Конституції;
– виходити з того, що коли діяльність людини перетинає межі особистих інтересів, вона має керуватися загальнонаціональними цінностями, прийнятими нормами моралі, Божими заповітами; Інтереси всієї української родини є найважливішими і саме їх реалізація забезпечує рівень життя і свободи кожного;
– коли виникають потреби радикальних змін (як це відбувається зараз) кожний повинен брати в цих процесах активну участь, глибоко усвідомлювати свою роль, працювати на загальне благо, вчитись аналізувати дії влади, вміти слухати і не боятися невідомого, а діяти рішуче та відповідно;
– ніхто не повинен миритися з прикростями політичного життя, з незаконним привласненням загальнонародних благ, незаконним збагаченням, використанням влади в особистих цілях; громадянин України – це активний борець проти недоліків, відповідальний реформатор, людина, яка твердо вірить в свої сили та можливості;

Ми повинні будувати, творити наше сучасне, закладати базу для нашого майбутнього, використовуючи свій історичний досвід та досвід інших народів свою духовну енергію, побороти страх і зневіру в свої можливості. Бо ми великий народ, що «вгору йде, хоч був запертий в ясох» (І. Франко).

Готуючись до обговорення цієї, без перебільшення, історичної теми, раджу пам’ятати думки велетнів культурної та духовної енергії. Вони належали до різних епох мали природньо різні переконання, але всі вірили в ідею, яка покликана змінювати життя, перетворювати людей в активних творців.

Загальновідомо, що ідея стає матеріальною силою, коли вона опановує людьми. Гейне писав, що є річ «сильніша за всі армії світу. І це ідея, час якої настав», Л. Українка закликала: «вставай в кого думка повстала… досвітні вогні запали», Котляревський – «любов к отчизні де героїть, там вража сила не устоїть, там грудь сильніша від гармат», Франко – «дух, що тіло рве до бою».

Для того, щоб національна ідея стала сильним мобілізуючим фактором в неї потрібно повірити, наповнити її конкретними повсякденними справами, працею кожного на своїй ділянці, поєднуючи з планами та мрією про завтрашній день. Це відноситься до всіх і перш за все до політичної та духовної еліти, до влади.

Якщо народ відчує, що трансформація суспільства справді відбувається, життя змінюється на краще, він повірить в національну ідею, візьме її на озброєння.

Сподіваюсь на ваші цікаві, оригінальні думки.

Успіхів!

З повагою
Л. Кравчук