personal website
Росія неминуче заплатить за окупацію Криму і Донбасу - Леонід Кравчук

Але поки що переговори зайшли в глухий кут

Заступник глави Адміністрації президента РФ, учасник Нормандського формату на рівні політичних радників Дмитро Козак несподівано взяв участь в засіданні Тристоронньої контактної групи (ТКГ), 21 січня. Пан Козак почав звинувачувати Україну в небажанні визнавати бойовиків ОРДЛО стороною переговорів і вимагав, щоб українська делегація обговорювала “дорожню карту”, запропоновану Росією. Про хід переговорів “Апострофу” розповів глава української делегації в ТКГ ЛЕОНІД КРАВЧУК.

– Чому Дмитро Козак – одна з ключових фігур Кремля – починає безпосередньо говорити з делегацією України?

– Суть полягала в тому, що винна у всьому Україна, вона надала документ, який не відповідає “Мінським домовленостями”. І взагалі, хай Україна визначається – чи буде вона виконувати “Мінські угоди”, чи ні. Нічого нового в промові пана Козака не було. Це традиційна російська позиція – створити враження, що вони хочуть миру, а Україна не хоче. Тобто, вони намагаються з хворої голови перекласти на здорову.

Я сказав – ви думаєте так, а я – інакше. І нехай вони з послом П’єром Морелем, якому доручено узагальнити всі питання, пов’язані з “дорожньою картою”, вирішать це в своїй робочій підгрупі й передадуть нам. Тобто я не став брати участь в дискусії.

Я вже п’ять місяців там перебуваю і переконався, що дискусія з Гризловим (Борис Гризлов – повноважний представник Росії в ТКГ, – “Апостроф”), а також підпорядкованими Кремлю представниками ОРДЛО, не дає ніяких результатів. Тільки загострюємо, загострюємо і ще раз загострюємо дискусію навколо вирішення основних питань.

Тому я сказав дуже просто: давайте дочекаємося наступної зустрічі політичних радників, і якщо вони домовляться, тоді будемо чекати наступної зустрічі на вищому рівні глав держав і глав урядів, де, сподіваюся, я будуть підведені підсумки нашої роботи й запропоновані нові підходи, щоб питання вирішувалося швидко і в інтересах досягнення миру.

– Зараз в Росії спалахнула криза через повернення Олексія Навального та пандемію коронавіруса. Крім того, російське судно “Фортуна”, яке прокладало труби “Північного потоку-2”, припинило свою роботу. Чи не означає істерика Козака в ТКГ те, що Кремлю дуже швидко потрібні якісь перемоги – і однією з таких перемог може стати врегулювання конфлікту на Донбасі на російських умовах.

– Коли у людей низка суцільних успіхів, тоді є і гарний настрій, і надія на майбутнє. А коли з’являються проблеми з коронавірусом, “Північним потоком”, а також санкціями, які діють – і я знаю, що вони будуть посилюватися і ставати більш різноманітними – все це працює не на користь Росії.

Вони думають, як вийти з цієї ситуації. Чи знайдуть вони рішення, чи ні – я не знаю. Я думаю, що вийти з цієї ситуації Росія може виключно шляхом дотримання норм та принципів міжнародного права в зовнішній політиці. Іншого не дано.

– Обстріл в Донбасі з забороненого озброєння, внаслідок якого загинув український військовослужбовець – чи є це додатковим способом тиску на ТКГ?

– Ні. Коли є невирішений конфлікт – можна очікувати будь-що. Люди озброєні, вони прийшли в регіон не з гуманітарною місією – це агресивні найманці, які заробляють на війні. І у них є спокуса або просто необхідність стріляти та вбивати. Це їхня робота.

– Тобто, це загострення жодним чином не вплине на прийняття ваших рішень?

– Абсолютно. Режим тиші так чи інакше діє, масштаби жертв набагато менші. І ми не будемо реагувати на це як на тиск. З боку Росії це політика, яка спрямована на те, щоб не було миру, ситуація зберігалася такою, як є. Росія думає, що їм це на користь, а я думаю, що вони помиляються. Але час покаже.

– Міністерство реінтеграції оприлюднило текст законопроекту “Про державну політику перехідного періоду”. Там є пункти, які категорично не сподобаються Кремлю: ніякої амністії бойовикам, а РФ повинна виплатити компенсацію. Що далі?

– А далі, крім усього іншого, з’являються міжнародний суд та міжнародне право. І рано чи пізно всі повинні відповідати за свої справи. Росії вже довелося платити нам компенсацію за те, що вони неправильно вчинили з цінами на газ. Ми подали в суд за окупацію Криму. Звичайно, Росія не виконає рішення суду вже наступного дня, але прийде час – і все відбудеться. Результат буде неминучим – хто винен, той і платить.

– Ставши головою української делегації в ТКГ, ви сказали, що підете, якщо не побачите результатів своєї роботи. Зараз ви кажете, що обговорення зайшло в глухий кут. Чи не думали ви про те, щоб покинути свій пост?

– Я говорив, що піду, якщо причини полягатимуть не тільки в Росії, але і в Україні. Я не хочу сказати, що ми стовідсотково праві у всьому. Десь і ми недопрацьовуємо. До нас був затверджений комплекс заходів щодо врегулювання ситуації на Донбасі, який був потім представлений на схвалення Ради безпеки ООН. Це була велика помилка, я б сказав – капітуляція України. Таким чином, є гострі, не зовсім продумані моменти, які були створені українською стороною.

І тоді я сказав, що якщо я побачу, що і Україна, і Росія не знаходять виходу – тоді я піду. А зараз я бачу, що Україна займає більш системну, послідовну позицію. Я бачу, як президент Володимир Зеленський бере активну участь у вирішенні проблеми Донбасу і в нашій роботі, яким чином нас сприймають в цивілізованому світі. Тому я бачу дуже багато позитивів. І якщо причиною наших невдач або блокування рішень стане позиція Росії, то мені взагалі немає причин йти. Навіщо мені реагувати на російські невдачі?

Дмитро Малишко

Апостроф

Last news:

Comments:

Interview: