personal website
"Вплив Росії тріщить по швах. Треба тиснути. Потрібні санкції, НАТО". Інтерв'ю з Кравчуком

Інтерв’ю з главою української делегації у Тристоронній контактній групі: про перспективи переговорів щодо Донбасу, плани України і санкції проти РФ

Конфлікт на Донбасі продовжує тліти і може перерости у велике полум’я, а тому це не лише українська, а глобальна проблема, каже в інтерв’ю LIGA.net глава української делегації у Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук. Він закликає світ зупинити Росію – тиснути на неї і змусити піти з України. Він зазначає, як “по швах тріщить” система впливу Росії на колишні республіки Радянського союзу – в Білорусі, Вірменії, Молдові, Грузії, Україні.

“Лише тиск. Санкції. Нові санкції. Санкції сьогоднішні – це санкції проти окремих осіб, часткові. Це не санкції проти держави. Коли будуть застосовані санкції, й одну з них я вже називав – це відключення Росії від міжнародної системи розрахунків, платіжної системи, – це будуть санкції проти всієї Росії”, – говорить перший президент України. І розраховує, що обраний президент США Джо Байден поверне НАТО у велику гру в Європі: “Це одна з сил, з якими Росії доведеться рахуватися”.

– Хто винен, що на Донбасі досі немає миру?

– Україна виконала пропозиції, напрацьовані 9 грудня 2019 року в Парижі у Нормандському форматі. Це стосується обміну, розмінування та пропускних пунктів. Ми ці положення виконали. Але зустрічних кроків від Росії не було. Навпаки, Москва зробила все, щоб блокувати цей процес. Керуючись політичними намірами, пропонуючи політичні вимоги замість конкретних кроків, росіяни фактично заблокували розроблені і подані Україною пропозиції.

22 липня ТКГ прийняла рішення про досягнення всеосяжної тиші. Це питання також було включено до порядку денного. Українські військові дотримувалися цього рішення. Так само вчинила і протилежна сторона. Не повністю, але дотримувалася. В результаті є значне зменшення військових дій, смертей, які були масштабними до цього. Це позитив.

Ми бачимо, як по швах тріщить колишня система республік Радянського союзу. І такі “втрати” російської політики є очевидними. Росія хоче втримати ці країни, в даному випадку втримати й Україну. Вона не ставить перед собою завдання піти з України. Вона ставить завдання бути присутньою в Україні

Але головний і найбільш узагальнюючий негатив – не вдалося домогтися прориву у вирішенні головного питання – досягнення миру на Донбасі. Все інше – деталі. Головне рішення не прийнято. Не досягнуто найвищої і найбільш бажаної для України мети – встановлення миру на Донбасі.

– Чому Росія намагається заблокувати цей процес?

– Тому що Росія керується загальноглобальним політичним кредо – хоче керувати ситуацією не лише в Україні, але й на території всіх колишніх республік Радянського союзу. Й останнім часом відбулися дуже серйозні зміни. Росія не розраховувала, що Туреччина підтримає Азербайджан. Росія не сподівалася, що в Молдові переможе демократична президентка Мая Санду. Росія не розраховувала, що в Білорусі народ не прийме Олександра Лукашенка. І багато інших ситуацій. Україна – само собою, Грузія – само собою. Вірменію фактично втрачено, тому що вірмени образилися на Москву, вона не допомогла їм вирішити питання Карабаху.

Ми бачимо, як по всіх швах тріщить колишня система республік Радянського союзу. І такі “втрати” російської політики є очевидними. Росія хоче втримати ці країни, в даному випадку втримати й Україну. Вона не ставить перед собою завдання піти з України. Вона ставить завдання бути присутньою в Україні. Якщо не прямо і безпосередньо сама, хоча на Донбасі її бачимо, то руками ОРДЛО. Цього вона і сподівається досягти.

– Чи розраховуєте ви, що поведінка Росії зміниться?

– Я не розраховую. Вивчивши досконало ці питання ще раз, проаналізувавши все без виключень за весь цей період, я прийшов до висновку: Росія буде й надалі діяти таким чином, і в такому випадку ми повинні будемо шукати інші форми впливу, інші шляхи досягнення миру на Донбасі.

Ви читали заяву секретаря РНБО Данілова, що ми готуємо нове рішення з питань Донбасу. Його колись називали “план А”, “план Б”. Ця назва дуже умовна. Суть у тому, що це має бути нове рішення. Я не можу давати зараз оцінку, тому що рішення ще не прийнято. Забігати “поперед батька в пекло” нікому не треба. Потрібно дочекатися, коли це рішення буде прийнято і коли стане загальновідомим. Тоді його можна буде коментувати.

Якщо Росія не змінить своєї поведінки – Україна знайде інші форми впливу, тиску на агресора, щоб територія нашої країни була суверенною і єдиною, як передбачено міжнародними документами і правом

– Наступне засідання ТКГ заплановано на 16 грудня, чого ви очікуєте від цієї зустрічі?

– Порядок денний зустрічі формує повноважний представник ОБСЄ в Україні Хайді Грау – це її компетенція. Вона сформулює порядок денний і поширить його серед членів ТКГ. Зараз я можу сказати, що це буде питання обміну, розмінування. Але які будуть кардинальні питання політичного характеру, чи будуть вони взагалі – подивимося на порядок.

– 5 грудня ви заявляли, що Україна, можливо, запропонує відключити Росію від міжнародної платіжної системи. Це питання вже обговорювали із західними партнерами? Чи вважаєте ви, що вони погодяться на це?

– Не обговорювали. Ми хочемо, перш за все, дізнатися реакцію українського політикуму. А для того, щоб дізнатися цю реакцію, необхідно зробити відповідні кроки інформаційного характеру. Я зробив цей крок. Тепер ми аналізуємо, як до цього поставляться політичні партії, громадянське суспільство, як поставиться український народ. Щоб ми знали і могли сказати західним партнерам, що це думка не лише вузького кола осіб, а українського політикуму й народу.

– Перша реакція є?

– Письмової аналітики я не читав. Коли нам потрібно сформулювати думку, підтвердити її – це мають бути конкретні соціологічні дії. Не просто слова. Це буде соціологія.

– Можна зробити прогноз, що поведінка Росії у 2021-му році не зміниться, і вона продовжить блокувати переговори. Чи зміниться тоді поведінка України на переговорах?

– Звісно. Переговори тоді не стануть ефективними, втратять сенс. Переговорів немає, рішення не приймаються, нічого не вирішується. Робити вигляд, що вони є, коли їх немає, ми не будемо. Люди все бачать. Чому ми повинні робити вигляд, що все добре, коли немає руху вперед? Буде реакція позитивна РФ – Україна з усією відповідальністю відповість позитивними кроками. Не буде – будуть інші форми впливу, інші способи тиску на агресора, щоб територія України була суверенною і єдиною, як передбачено міжнародними документами і правом.

– Про існування “плану Б” говорили ще рік тому і казали, що його буде введено в дію, якщо в 2020 році не вдасться досягти миру на Донбасі. Він лише зараз починає розроблятися?

– Життя вносить постійні корективи. Пів року тому ніхто не знав, що трапиться в Азербайджані, Білорусі та Молдові. Україна в центрі Європи і конфлікт жевріє поки що на Донбасі, але може перетворитися на велике полум’я. Це питання глобальне, а не лише українське. Змінюється ситуація, змінюються рушійні сили, політичні формули, змінюються люди, які керують ситуацією у країнах. Вибори проходять – у США пройшли вибори. Світ не стоїть на місці. Тому те, що ми планували вчора… Сьогодні вже необхідно вносити корективи. План слід оновити і пристосувати до сучасної ситуації.

– Чи відбудеться зустріч у нормандському форматі в наступному році? Є для цього якісь передумови чи ні?

– Поки що не бачу, тому що Росія висуває одну й ту ж тему: формально каже “так-так”, і радники зустрічаються, щось говорять. Але фактично зараз Росія говорить “немає потреби зустрічатися в нормандському форматі, тому що не виконані завдання колишньої нормандської зустрічі 9 грудня”.

Але Україна виконала основні завдання. Не виконує свою частину Росія. Ми не можемо їх змусити. У Парижі цей документ підписав президент Путін. Він це зробив не для України, а для Росії, але не виконує. Вони граються в піжмурки: говорять одне, думають інше, роблять третє

Але Україна виконала основні завдання. Не виконує свою частину Росія. Ми не можемо їх змусити. У Парижі цей документ підписав президент Путін. Він це зробив не для України, а для Росії, але не виконує. Вони граються в піжмурки: говорять одне, думають інше, роблять третє.

У таких умовах сподіватися, що росіяни зроблять відповідальні дії на основі міжнародних норм і принципів міжнародного права – у мене є великий сумнів. Але сумніви і реальність – це далеко не одне й те саме. Подивимося. Після новорічних та різдвяних свят ми побачимо, куди рухається політична ситуація.

– Що може змусити РФ змінити поведінку? Це ж не може бути якийсь нескінченний процес.

– Лише тиск. Санкції. Нові санкції. Санкції сьогоднішні – це санкції проти окремих осіб, часткові. Це не санкції проти держави. Коли будуть застосовані санкції, і одну з них я вже називав – це відключення Росії від міжнародної системи розрахунків, платіжної системи, – це вже будуть санкції проти всієї Росії. Але є й інші інструменти.

– А які саме?

– Дипломатичний вплив. Росія стає небажаною як агресор, як держава, що порушує міжнародне право. Її не приймають ні у “Великій сімці”, ні в “двадцятці”. Світ іде шляхом ізоляції Росії.

Наступне – Дональд Трамп. Він вважав, що потрібно зменшувати присутність США в НАТО. Свою думку висловлюю: я не думаю, що президент Байден після інавгурації буде займати таку політику. Вже зараз видно, що він займає більш прагматичну політику. Він розуміє, що Кремль можна зупинити або вплинути на нього силою. Я не кажу – війною, але силою. Економічно, санкціями, дипломатією. Це сила, а не війна. Я думаю, що НАТО в Європі – це одна з сил, з якими Росії доведеться рахуватися.

Владислав Сердюк

Last news:

Comments:

Interview: